Юрій Сирота та інші феодальні васали Юлії Тимошенко

Кіровоградщина стрімко перетворюється на регіон безкарності. Райони області фактично перетворились на «феодальні князівства». Місцевих мешканців роками визискують новітні поміщики. Вони захопили родючі землі та пролізли на керівні посади у райрадах. Кругова порука під назвою «партнерські стосунки» дозволяють безкарно займатись земельними оборудками. Публічне вихваляння феодальними правами та нав’язування відверто шахрайських схем, трактується як «я займаю принципову позицію».

Кіровоградщині як «пороблено»

Спочатку там Віктор Лозинський — людина з найближчого оточення Юлії Тимошенко — влаштовував полювання на людей задля розваги. Це було у Голованівському районі. Тепер ситуація тліє у Гайворонському райрні, але «партія» і «шахіня», у фігурантів ті ж самі.

Тут місцевий феодал Юрій Сирота у 2015 році, на хвилі Революції гідності,  відкрив собі надпотужний «соціальний ліфт». Адже саме тоді засновника та керівника фермерського господарства «Олена» Юрія Васильовича Сироту було обрано депутатом районної ради VII скликання від (хто б сумнівався!) Гайворонської районної партійної організації Всеукраїнське об’єднання «БАТЬКІВЩИНА».

Про себе пан Сирота — нині «володар» 1540 га землі в Гайвороні Кіровоградської області — «скромно» розповідає у піарному інтерв’ю  наступне: 

«Після армії я зустрів свою майбутню дружину. Вона і загітувала піти працювати в колгосп в Гайсині. Пропрацював я там півроку. Це був початок 90-х. На той момент Президент Леонід Кучма дав старт фермерству. Я вирішив спробувати працювати на себе. Взяв 15 га землі і до 2002 року вже добре вжився в роль аграрія. Тим часом радгоспи розсипалися на очах, люди роками не отримували зарплати. Одного разу до мене з сусіднього радгоспу «Південний Буг» прийшли люди і запропонували взяти їх землю в оренду. Згодом я закінчив заочно Уманський сільськогосподарський університет, отримавши спеціальність агронома. До слова, я першим в Україні, ще у 2005 році, придбав останній зойк технічної сельхозмоди – трактор Fendt 736, який мені сподобався йому ще в середині дев’яностих.». (Latifundist, серпень 2014.)

Брудні плями «бездоганної біографії» пана депутата

По-перше, він не уточнює, як саме «взяв» оті перші 15 гектарів родючої КОЛГОСПНОЇ землі на Вінничині. Не розповідає, що саме з нею зробив. Тож розповідь буде тут. 

А для спростити розуміння, — трохи історії. Процес приватизації землі, розпочався в Україні після прийняття 13 березня 1992 р. Постанови Верховної Ради України №2200-XII (2200-12) «Про прискорення земельної реформи та приватизацію землі». Сам процес розпочався з передачі землі у власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, акціонерним товариствам. Їх створили на базі колишніх колгоспів, радгоспів та інших державних підприємств. Підставою був «Державний акт на право приватної власності на землю», з доданим до нього списком осіб, які мали право на одержання своєї частки землі.

Йдемо двлі

У своїй біографії Сирота засвідчує, що «…був єдиною дитиною в сім’ї. Батьки працювали на залізниці, у них навіть підсобного господарства або дачі не було, тому ріс далеким від сільського господарства…». Тобто, аграрним бізнесом його родину, окрім нього самого, ніщо пов’язує. Його донька закінчила стоматологічний факультет в університеті Богомольця, син пішов до військового Ліцею імені Богуна.

На плантаціях поміщика Юрія Сироти працюють виключно мешканці Гайворону. Котрі, увага (!) «під чесне слово» — тобто, без оформлення документів та орендної плати! — передали йому у користування свої земельні паї.

Провадити земельні оборудки пану Сироті допомагає  депутат Гайворонської районної ради, голова Постійної комісіі з  питань бюджету, фінансів, комунальної власності, економічного і соціального розвитку, торгівлі, промисловості та будівництва, Віталій Васильович Пойда. А також  переобраний після корупційного скандалу мер Гайворона, (знову «бютівець»!) Роман Тарасович Волуйко, за яким також тягнеться ціла низка кримінальних скандалів.

Це теж ще не все

Згідно КВЕД фермерське господарство пана Сироти мало би займатись наступною діяльністю:

01.11 – Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний);

01.13 – Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів;

01.42 – Розведення іншої великої рогатої худоби та буйволів;

01.46 – Розведення свиней;

01.61 – Допоміжна діяльність у рослинництві;

46.21 – Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

Насправді ж — займається вирощуванням технічних культур, які повністю виснажують землю. Коли земля стає непридатною до сільгоспвикористання, земельні паї пан депутат переоформлює в користування та оренду на третіх осіб. При цьому він не ставить до відома самих власників цих паїв. Адже «партнери сіньора фазендейро» — пан Волуйко та пан Пойда – допомогають «переоформити» все, як треба.

А от щодо реєстрації земельних договорів оренди – тут пан Сирота має принципову позицію, цитата:

«Я вважаю, що їх взагалі не треба реєструвати. Людина повинна довіряти мені. А не так, що я зареєстрував договір, а завтра пайовик приходить і хоче забрати землю, але я не відпускаю і кажу – ні, ось договір. Потрібно так співпрацювати з людьми, щоб вони не хотіли від тебе йти. Тому договори у мене принципово не зареєстровані і за це мені нарахували 2,4 млн штрафу. Я вже виграв суд у Кіровограді з цього питання, але ще триває адміністративна справа проти мене ».

Тобто, пан феодал публічно визнає, що жодного документального підтвердження оренди паїв селян він не оформлює. Відповідно — податків держава не отримує! Але його партнери — такі ж «принципові» і «непохитні» — вміють посприяти. Наприклад, щоб факт багаторічного (!) ухиляння від сплати податків за користування чужою (!) землею не привертав уваги місцевих правоохоронців та районної прокуратури.

Основні схемами, які використовують земельні шахраї на Гайворонівщині

В першу чергу, це відсутність державної реєстрації попередніх договорів оренди землі в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

На другому місті є підробка документів і підписів попередніх або справжніх орендарів. А також:

  • фіктивні схеми переходу корпоративних прав попереднього орендаря за фіктивними операціями;
  • фіктивна продаж корпоративних прав
  • перехід права на підставі фіктивних боргів підприємств або фіктивних кредитів
  • підробка даних державного земельного кадастру, інформації в виписках з ДЗК тощо .

Вам мало історій? У мене є ще!

Пан депутат навіть нарікає на спроби «нападу на чесний бізнес», який нібито мав місце декілька років тому. Щоправда, у ЄРДР інформація про це відсутня. Навіть місцеві ЗМІ про це не згадували! А от пан Сирота розповідає наступне:

«Два роки тому була спроба з боку агрохолдингу рейдернути мене. Але у  мене надійний захист — 500 пайовиків. Коли люди прийшли на збори з представниками холдингу, то вони гнали рейдерів далі, ніж вони бачили. Адже мені вони довіряють і знають, де мене знайти, якщо щось не так. А з тих хлопців у білих сорочках нічого не візьмеш…».

Тобто: в очах місцевих селян — згідно визнання самого пана депутата йому передали в користування беж оформлення свою землю 500  сімей! — він «благодійник», котрий «врятував їх від «заїжджих рейдерів», які хотіли «забрати землю». Оскільки у більшості з них «право власності належним чином не оформлено».

І все це театралізоване шоу — призначено виключно для тих, хто наважився захотіти забрати свій пай або запросити орендну плату. Саме для цього задіюють  псевдо-силовий сценарій з людьми «характерної зовнішності». А шахрай перетворюється в очах селян на лицаря-рятівника, котрому «треба довіряти».

Насправді ж Юрій Сирота, Роман Волуйко та Віталій Пойда — всі з «Батьківщини» Юлії Тимошенко — напрацювали шайрайську схему. Спочатку аферисти пропонують пайовикам кращі умови оренди. Потім збирають з них заяви, що вони нібито не підписували чинні договори оренди. Далі передають їх в комісію Мін’юсту, яка скасовує вже діючі договори.

У Гайворонівському районі договори оренди землі, укладені до 2013 року,  містять відмітку про їх державну реєстрацію. Проте лише в поземельній книзі в паперовому вигляді, БЕЗ перенесення автоматизованої системи ДЗК. У зв’язку із чим інформація про такі договори відсутня в ДЗК, а сам договір, відповідно — не зареєстрований. 

Держава вже намагалась врегулювати проблему з реєстрами і договорами оренди. Верховна Рада 5 грудня 2019 прийняла в цілому законопроект №0858 щодо протидії рейдерству. Документ передбачає, що власник земельної ділянки в односторонньому порядку може вимагати нотаріального посвідчення договору оренди, а також скасувати таку вимогу. Але хто з селян про це знає?

А тепе про того, хто над цим всім стоїть

За наявною інформацією, лоббістом кіровоградських «латіфундістів» у Києві виступає  Дмитро Опаленко. Сам він, як і Сірота, на Кіровоградчині відомий як «місцевий феодал».  Цікаво, що його сферою інтересів є не лише Кіровоградчина, а й Київщина. Він є завідувачем сектору протидії корупції (!) Київської обласної державної адміністрації. 

(далі буде)

Ваха Гєлаєв