Хто викидає Медведчуків з нафтового бізнесу

Касири та кредитори релігійних конфесій з космополітичним світоглядом стали в пригоді для РФ у скрутні часи — без властивої космополітам системи подвійного громадянства, вже неможливо тримати Східну Європу у сфері виключного російського впливу. Треба буде ділитися.

17 травня російська компанія «Роснефть» офіційно заявила що вирішила поміняти своїх ключових дилерів в Україні та Білорусі, — замість швейцарських компаній-посередників «Glusco» та «Proton Energy», які не мали ані свого ресурсу, ані виробництв палива. Тепер основним партнером російської нафтокомпанії в регіоні буде азербайджанська державна нафтова компанія «SOCAR», структуру якої розвинуто вище, ніж у самої «Роснефті». Наприклад, азербайджанська компанія володіє заводами-гігантами нафтохімії, обслуговує власні морські платформи, оперує міжнародними нафтопроводами. А ще перебуває під протекцією президента країни. 

«Роснєфть» нічого з цього не має. Росіяни зовсім непроти контролювати такі напрямки, але розвивати їх вони так і не навчилися.

Зміна регіональних дилерів «Роснефті» у Східній Європі несе для України та країн, що поруч значні зміни. І не тільки нафтові та економічні. Спробуємо дізнатися, які саме?

Трейдер без групи — як яхта без вітрил: одна видимість

До недавна, згадана «Glusco» та «Proton» належали Нісану Моісeєву. Його вважають представником «Московської Общини горянських євреїв Азербайджану» (вона ж — «Московская община горских евреев МОГЄ»). Більшість членів МОГЄ мають подвійне громадянство, а саме паспорти Азербайджану та РФ. Основу фінансового ресурсу Опікунської Ради общини формують найбагатші підприємці Москви. Їх не варто плутати з мільярдерами федерального рівня. Ось їхні імена:

  • Год Нісанов — голова Опекунської Ради МОГЄ, перший лідер ринку бізнес-нерухомості Москви та сват голови СВР РФ Сергія Наришкіна;
  • Араз Искендер огли Агаларов — другий за капіталом лідер на ринку нерухомості Москви, та колишній зять президента Азербайджану Ільхама Алієва;
  • Ільгам Мамедгасан огли Рагімов — однокурсник Володимира Путіна зі студентських часів, колишній власник 24% акцій «Лукойл». До зими 2021 року, Рагімов був найбільшим міноритарним власником Антипінського НПЗ, розташованого у Тюменської області, і постачання якого контролюється через «СОКАР Енергоресурс»;
  • Насіб Гасанов — конгломерат NEQSOL Holding, Азербайджан; 
  • Фархад Ахмедов — співвласник нафтогазовидобувної компанії «Нортгаз», яка грає помітну роль на російському ринку скрапленого нафтового конденсату (сировини для виробницта автогазу);
  • Рахамім Імануілов — голова фонду «Діалог Цивілізацій». Фонд діє під опікою СЗР РФ, відділення фонду у Німеччині очолює колишній голова «РЖД» Гліб Якунін. Опозиційна преса в Україні впевнено зараховує Імануілова до кола близьких знайомств голови Офісу Президента Андрія Єрмака, але фінансовими документами це, поки що, не підтверджується.

Сукупний капітал осіб, що входять до общини МОГЄ сягає кількох мільярдів доларів. Ценабагато менше ніж у провідних російських олігархів, але це тільки торгівельно-девелоперська ланка фінансової групи МОГЄ. Її адміністративна ланка набагато багатша. Наразі ця ланка однозначно виглядає чи не самою потужною російською політичною групою. До неї входять: 

  • прем’єр-міністр Михайло Мішустін;
  • мер Москви Сергій Собянін; 
  • директор СВР РФ Сергій Наришкін; 
  • очільник МВС РФ Володимир Колокольцев.

Колокольцева, до речі, російська преса приписує до групи компанії «Газпромнєфть». Ця компанія, зокрема, контролює Московський НПЗ та панує у паливній промисловості Республіки Сербія. Опікувана командиром МВС нафтокомпанія належить «Газпромбанку» братів Ковальчук з фінансової групи «Озеро».

Павутиння директорату та адміністраторів

В контексті нинішньої заміни «Роснєфтью» дилерів «Glusco» та «Proton» на крупнішу компанію, гарно виглядає один красномовний факт — «Газпромнєфть» є спадкоємцем масштабної нафтової авантюри, яка відома пресі під назвою російсько-білоруської компанії «Славнєфть».

Під соусом цього проєкту, Російська Федерація у 2000-ні роки хотіла відібрати у Білорусі Мозирський та Новополоцький НПЗ концерну “Бєлнєфтехім”. Авантюра тоді не вдалася, «фірма» залишилась тільки на папері. Але частину російських нафтових квот постачання в Білорусь, «Газпромнєфть» ще зберігає. Отже, в Москві все ще є ті, хто має шанси повторити спробу обікрасти Білорусь та забрати у неї всі НПЗ під виглядом «інтеграції, кооперації, братніх стосунків та всього хорошого».

Вплив на групу МОГЄ нависаючого над «Газпромнєфтью» очільника МВС не варто переоцінювати. Там є сильніші. Зрозуміло, що більшість девелоперських та торгівельних активів Опікунської ради МОГЄ критично залежать від лояльності російського МВС. Без нього не працюватиме жоден бізнес-центр чи овочевий базар. Але, своєю чергою, більш впливову кредитно-банківську та валютну частину адміністративної ланки «московського» фінансового угруповання формують інші великі російські інвестори. Їхні закордонні операції критично залежать не від МВС, а від іншої структури — спецслужби Наришкіна — від СЗР. Мова йде перед усім — про критично залежні від лояльності російської розвідки підприємства засновників групи «Альфа Банк». Ці засновники є глибоко партнерськими стосовно МОГЄ, але, вони належать до інших релігійних конфесій та кредитних спілок.

Найбільш відомі з цих засновників, не входять до релігійної спільноти іудеїв-сефардів МОГЄ, бо є іудеями-ашкеназами. Тобто — симпатиками традиційного іудаїзму, а не його сефардської конфесії. Зокрема, це мільярдер Михайло Косогов, який володіє 19,8% турецького мобільного оператора «Turkcell», та через холдинг «Veon», контролює долю в українському операторі «Київстар». 

До складу власників банку належать також:

  • Петро Аван, віце Російського Єврейського Конгресу;
  • Михайло Фрідман, найбільш відомий українській пресі співзасновник банку, уродженець Дрогобича; 
  • Герман Хан, провідний інвестор «Київстар», та уродженець Києва. Він також у 2019-20 роки визначився як головний співавтор створення найбільшої в ЄС німецької нафтогазовидобувної корпорації Dea Wintershall. 

Цей факт дозволяє переконатися, що у членів групи засновників «Альфа Банк»— все нормально із розумінням «епохальної ролі РФ» в створенні «єдиної Європи, від Лісабону до Владивостоку». Важко не погодитись, що лише цієї обставини більш ніж достатньо для гарантії абсолютної лояльності Кремля до групи «Альфа Банк»/МОГЄ. Свої люди

Андрій Старостін, журналіст

(продовження)

One thought on “Хто викидає Медведчуків з нафтового бізнесу

Коментарі закриті.