Юлія Тимошенко почала PR на гуманітарній допомозі.

З початком повномасштабної війни, яку розпочала російська федерація аби задовільнити імперські амбіції старого кгб-шника Путіна, що принесла нашій Україні тимчасову втрату територій та розруху фактично у всіх стратегічних галузях життєдіяльності держави, а громадянам біль і втрату близьких, окремі політичні сили вирішили скористатися ситуацією аби «задовільнити» власні політичні амбіції, спекулюючи саме на біді українців.

Мова піде про всім добре відому гуманітарну допомогу, яку надають Україні закордонні партнери та міжнародні доброчинні організації.

Ні для кого не є секретом, що продовольча криза, яка утворилася в наслідок активних бойових дій на більшості територій України, змусила керівництво держави заручитися допомогою партнерів аби забезпечити громадян, які втратили домівки та залишилися без першочергових речей для існування, насамперед, продуктами харчування, яких вкрай не вистачало.

Ласі до легкої наживи посадовці, одразу скористалися моментом та вдалися до банального розкрадання гуманітарних товарів, реалізовуючи схеми зі збуту допомоги через мережі магазинів та продовольчі ринки. Про що ЗМІ неодноразово публікували матеріали розслідувань, вказуючи на осіб причетних до такої протиправної діяльності, що внаслідку змусило втрутитися самого Главу держави та віддати відповідні розпорядження правоохоронцям з метою зупинити безчинства крадіїв у владі.

Натомість, наші блаженні політики, а саме такими вони намагаються постійно бути для наших громадян, насамперед в умовах війни, вирішили теж поживитися на «гуманітарці», правда не фінансово, а електорально. Оскільки, електорат – це їхній ключовий капітал, без якого жодна політична сила не спроможна існувати та приречена на загибель.

З початком війни, фактично усі політичні сили включилися в процеси, пов’язані із наданням гуманітарної допомоги громадянам, незабуваючи при цьому, зробити гарний постик у Фейсбук, Інстаграмі чи Твіттері, демонструючи співчуття втратам українців та водночас, жбурляючи інформаційне каміння в бік влади, яка не спромоглася у повній мірі захистити та забезпечити усім необхідним власних громадян.

В числі таких гуманітарних меценатів знайшла своє місце і всім відома партія «Батьківщина», лідерка якої Ю.Тимошенко активно піарилася на роздачі гуманітарної допомоги, під час гуманітарних турів Україною. Які влаштовувала за рахунок тиску на керівництво регіональних партійних структур, вимагаючи як змога більшого об’єму гуманітарних товарів для її турів. Не секрет, що така активна громадська чи волонтерська діяльність – це елемент великої схеми піар заходів політсили у розрізі підготовки до чергових, а в мріях лідерів партії дострокових виборів до українського Парламенту, виходячи з низьких рейтингів партії, які швидше за все і не продемонструють зростання.

Відомий факт, що більшість політичних сил, у т.ч. і «Батьківщина», не маючи достатніх фінансів, або ж не бажаючи вкладати власні кошти, шукають спонсорів або зв’язки закордоном, які нададуть все необхідне, натомість колись щось попросять за надану ними допомогу.

Аналогічним шляхом пішла і Ю.Тимошенко, не нехтуючи брати допомогу від скандального відомого фігуранта гучних розслідувань народного депутата України А.Яценка, якого ж власне свого часу неодноразово виключала як з партії так і з парламентської фракції. 

Беручи приклад з лідера, керівники регіональних партійних структур вдались фактично до аналогічних кроків, звертаючись по допомогу до місцевих бізнесових еліт в обмін на лобіювання тих чи інших питань як в органах місцевого самоврядування, або ж через кураторів по партійній лінії, у «високих кабінетах».

Враховуючи, що ціль одна – політичні дивіденди, а шляхи її досягнення різні, свій шанс намагається не втратити і голова Кіровоградської обласної партійної організації ВО «Батьківщина» пан Чорноіваненко, розраховуючи мабуть на місце в списку партії до Верховної Ради, активність якого значно зросла на гуманітарній ниві. 

Так, видний політик місцевого «розливу», з метою популяризації партії на території області та збереження електоральної підтримки серед місцевого населення, із залученням членів обласного партосередку, активно роздає індивідуальні продуктові набори не тільки підконтрольним активістам та членам їх сімей, а й прихильникам політсили, насамперед з числа колишніх членів виборчих комісій різних рівнів, віддаючи перевагу звісно особам пенсійного віку та інвалідам, вимагаючи при цьому, їх особистий підпис, з наданням копій пенсійних посвідчень чи паспортів громадян України, мабуть для звітності, що не вкрав та не продав.

Насправді, пан Чорноіваненко, як досвідчений наперсточник, вирішив скористатися програмою ООН «World Food Programme», яка полягає у наданні адресної допомоги вимушеним переселенцям та особам, які проживали чи проживають на територіях, де відбувалися чи проходять бойові дії, подаючи її серед потенційного електорату та таким чином, що допомога отримана від міжнародних партнерів за його безпосереднього сприяння, так як в іншому випадку міжнародні донори її не надали б. Приховуючи при цьому, той факт, що допомога лише, як кажуть для «своїх», решта ж нужденних здобуть собі самі.

Таким чином, останній не тільки намагається посилитися на місцевому рівні, але й догодити керівництву партії, яке в ейфорійній гонитві за голосами може закрити очі на багато речей та гідно нагородити.

P.S. На фоні реалій сьогодення, кожен повинен робити висновки для себе самостійно, розмінюватися на пакет гуманітарної допомоги від політичного пройдисвіта чи все ж дивитися тверезо на стан речей та зробити у майбутньому виважені кроки від яких насправді залежить не тільки власне майбутнє, але й майбутнє усієї країни. Бо даючи політичні шанси авантюристам та спекулянтам, ми ставимо своє майбутнє під загрозу, історія добре пам’ятає хто, де, коли і з ким, що підписував і чим сьогодні воно нам обернулося….